улучений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний улу́чений улу́чена улу́чене улу́чені
родовий улу́ченого улу́ченої улу́ченого улу́чених
давальний улу́ченому улу́ченій улу́ченому улу́ченим
знахідний улу́чений, улу́ченого улу́чену улу́чене улу́чені, улу́чених
орудний улу́ченим улу́ченою улу́ченим улу́ченими
місцевий на/в улу́ченому, улу́ченім на/в улу́ченій на/в улу́ченому, улу́ченім на/в улу́чених