уловчий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний уло́вчий уло́вча уло́вче уло́вчі
родовий уло́вчого уло́вчої уло́вчого уло́вчих
давальний уло́вчому уло́вчій уло́вчому уло́вчим
знахідний уло́вчий, уло́вчого уло́вчу уло́вче уло́вчі, уло́вчих
орудний уло́вчим уло́вчою уло́вчим уло́вчими
місцевий на/в уло́вчому, уло́вчім на/в уло́вчій на/в уло́вчому, уло́вчім на/в уло́вчих

Словник синонімів

МИСЛИ́ВСЬКИЙ, ЛОВЕ́ЦЬКИЙ, ЗВІРОЛОВЕ́ЦЬКИЙ, ЗВІРОБІ́ЙНИЙ, СТРІЛЕ́ЦЬКИЙ, ПОЛЬОВИ́Й, УЛО́ВЧИЙ[ВЛО́ВЧИЙ] (про собак та їхні якості). Це була хороша мисливська рушниця (З. Тулуб); За кілька днів до відкриття мисливського сезону ми вже дебатуємо: куди? (О. Гончар); Клавда переодяглася в ловецький одяг і поїхала (Ірина Вільде); Вважаю, що шхуну негайно треба послати в Мурманськ на ремонт, щоб встигнути взяти участь у весняній звіробійній кампанії (М. Трублаїні); Одної прегарної днини лунали лісисті пригірки Зелеменя голосами стрілецьких рогів і криками численних стрільців (І. Франко); Польові якості собак; - А ти, Уласе, доглядатимеш моїх вловчих собак, моїх коней (І. Нечуй-Левицький). - Пор. 1. мисли́вець.