улитий 2 значення

-1-
дієприкметник
(облитий)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ули́тий ули́та ули́те ули́ті
родовий ули́того ули́тої ули́того ули́тих
давальний ули́тому ули́тій ули́тому ули́тим
знахідний ули́тий, ули́того ули́ту ули́те ули́ті, ули́тих
орудний ули́тим ули́тою ули́тим ули́тими
місцевий на/в ули́тому, ули́тім на/в ули́тій на/в ули́тому, ули́тім на/в ули́тих
-2-
дієприкметник
(влитий в середину чогось)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ули́тий ули́та ули́те ули́ті
родовий ули́того ули́тої ули́того ули́тих
давальний ули́тому ули́тій ули́тому ули́тим
знахідний ули́тий, ули́того ули́ту ули́те ули́ті, ули́тих
орудний ули́тим ули́тою ули́тим ули́тими
місцевий на/в ули́тому, ули́тім на/в ули́тій на/в ули́тому, ули́тім на/в ули́тих

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ули́тий ули́та ули́те ули́ті
родовий ули́того ули́тої ули́того ули́тих
давальний ули́тому ули́тій ули́тому ули́тим
знахідний ули́тий, ули́того ули́ту ули́те ули́ті, ули́тих
орудний ули́тим ули́тою ули́тим ули́тими
місцевий на/в ули́тому, ули́тім на/в ули́тій на/в ули́тому, ули́тім на/в ули́тих