улитий 2 значення
-1-
дієприкметник
(облитий)
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ули́тий | ули́та | ули́те | ули́ті |
| родовий | ули́того | ули́тої | ули́того | ули́тих |
| давальний | ули́тому | ули́тій | ули́тому | ули́тим |
| знахідний | ули́тий, ули́того | ули́ту | ули́те | ули́ті, ули́тих |
| орудний | ули́тим | ули́тою | ули́тим | ули́тими |
| місцевий | на/в ули́тому, ули́тім | на/в ули́тій | на/в ули́тому, ули́тім | на/в ули́тих |
-2-
дієприкметник
(влитий в середину чогось)
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ули́тий | ули́та | ули́те | ули́ті |
| родовий | ули́того | ули́тої | ули́того | ули́тих |
| давальний | ули́тому | ули́тій | ули́тому | ули́тим |
| знахідний | ули́тий, ули́того | ули́ту | ули́те | ули́ті, ули́тих |
| орудний | ули́тим | ули́тою | ули́тим | ули́тими |
| місцевий | на/в ули́тому, ули́тім | на/в ули́тій | на/в ули́тому, ули́тім | на/в ули́тих |
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ули́тий | ули́та | ули́те | ули́ті |
| родовий | ули́того | ули́тої | ули́того | ули́тих |
| давальний | ули́тому | ули́тій | ули́тому | ули́тим |
| знахідний | ули́тий, ули́того | ули́ту | ули́те | ули́ті, ули́тих |
| орудний | ули́тим | ули́тою | ули́тим | ули́тими |
| місцевий | на/в ули́тому, ули́тім | на/в ули́тій | на/в ули́тому, ули́тім | на/в ули́тих |