-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив улеті́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   улеті́мо, улеті́м
2 особа улети́ улеті́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа улечу́ улетимо́, улети́м
2 особа улети́ш улетите́
3 особа улети́ть улетя́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. улеті́в улеті́ли
жін.р. улеті́ла
сер.р. улеті́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
улеті́вши

Словник синонімів

ВЛІТА́ТИ[УЛІТА́ТИ] (летячи, проникати всередину чогось), ЗАЛІТА́ТИ, ВПУ́РХУВАТИ[УПУ́РХУВАТИ] (про птахів). - Док.: влеті́ти[улеті́ти], залеті́ти, впу́рхнути[упу́рхнути]. Великі нічні метелики влітали у відчинені вікна (О. Донченко); Щодня в подвір’я наше заліта Упертий дятел (М. Рильський); До кімнати разом з повітрям залетіла бджілка (П. Кочура); Зайшов у кімнату гурт дівчат, зовсім юних, - наче зграйка солов’їв впурхнула (з газети).