-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив улаштува́тися, улаштува́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   улашту́ймося, улашту́ймось
2 особа улашту́йся, улашту́йсь улашту́йтеся, улашту́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа улашту́юся, улашту́юсь улашту́ємося, улашту́ємось, улашту́ємся
2 особа улашту́єшся улашту́єтеся, улашту́єтесь
3 особа улашту́ється улашту́ються
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. улаштува́вся, улаштува́всь улаштува́лися, улаштува́лись
жін.р. улаштува́лася, улаштува́лась
сер.р. улаштува́лося, улаштува́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
улаштува́вшись

Словник синонімів

ВСЕЛЯ́ТИСЯ[УСЕЛЯ́ТИСЯ] (займати квартиру - приміщення, будинок), ВЛАШТО́ВУВАТИСЯ[УЛАШТО́ВУВАТИСЯ], ЗУПИНЯ́ТИСЯ (на деякий час). - Док.: всели́тися[усели́тися], влаштува́тися[улаштува́тися], зупини́тися. В кінці твору - всі одужують, одружуються, вселяються в нові квартири (Ю. Мушкетик); - Ну, збирайся. Підемо влаштовуватись в гуртожиток (Григорій Тютюнник); Все рідше почали траплятись "етапи" - будівлі, де партія засуджених зупинялась на ночівлю (О. Донченко).
ЛЯГА́ТИ (про людей та деяких тварин - приймати горизонтальне положення), ПА́ДАТИ, ПРИПАДА́ТИ, ОПУСКА́ТИСЯ, ЗЛЯГА́ТИрозм.,КЛА́СТИСЯрозм.,ОБЛЯГА́ТИСЯрозм. рідше; РОЗЛЯГА́ТИСЯ, РОЗВА́ЛЮВАТИСЯрозм. (лягати вільно, невимушено, розкинувшись); ЗАЛЯГА́ТИ (лягати надовго); РОЗПЛА́СТУВАТИСЯ, РОЗПЛА́ТУВАТИСЯ рідше (лягати пластом); ПРОСТЯГА́ТИСЯ, ПРОТЯГА́ТИСЯ, ПРОТЯ́ГУВАТИСЯ, РОЗТЯГА́ТИСЯ, РОЗТЯ́ГУВАТИСЯ (витягнувшись на весь зріст). - Док.: лягти́, припа́сти, опусти́тися, злягти́, покла́стися, положи́тися, облягти́ся, розлягти́ся, розвали́тися, залягти́, розпласта́тися, розплата́тися, простягти́ся, простягну́тися, протягти́ся, протягну́тися, розтягти́ся, розтягну́тися, улаштува́тися[влаштува́тися]. Яків лягає на ліжко (М. Стельмах); Довгим, вузьким коридором він іде під охороною до своєї камери і падає на полотняні нари (М. Стельмах); Раз у раз спиняючись, перечікуючи і припадаючи до землі, проповзла вона метрів із п’ятнадцять (Ю. Смолич); Але Василина вже безвільно, без жодного крику опускалася на сніг (М. Стельмах); Батько був сухий, худий, заморений; прийде було додому - та й зляже (Панас Мирний); Сьогодні вона наготовилася оце кластися вдруге, щоб поспати перед вечірнім чаєм (А. Кримський); Лазар замовк, поклався на ліжко, заплющив очі і став чекати (М. Коцюбинський); Хочуть [діти] його відпровадити додому, а він не хоче: положився на лавці, просить, що вже не буде ні стогнати, ні йойкати (С. Ковалів); Колгосп не хотів спати увечері, долаючи стару сільську традицію облягатися із заходом сонця (Б. Харчук); Кіно.. літом крутили прямо надворі, в садку. Глядачі розлягалися прямісінько на траві (Григорій Тютюнник); Досить-таки атлетичного складу хлопчина не тільки не злякався суворого голосу, а більше того - демонстративно розвалився на ліжку (Ю. Збанацький); Батько, пообідавши, заліг спати (Ю. Смолич); Він безсило, як підстрелений птах,розпластується на килимі (Д. Ткач); Прискочив [Василь] до Йвася, що розплатавшись на траві проти сонця, спав, як убитий (Панас Мирний); Потомлені бійці з насолодою простяглися на теплій землі (П. Панч); Хлопчик розтягся на сухому торішньому листі, стомлений (О. Іваненко); По обіді обсядуться всі гуртом під хатою, як кому вигідніш - хто в холодку на призьбі, хто на сонці, спину гріючи, на спориші розтягнеться (А. Головко).
РОЗТАШУВА́ТИСЯ (про одну особу, декількох або багатьох людей - зайняти приміщення для проживання або яке-небудь місце, сідаючи, укладаючись тощо), РОЗМІСТИ́ТИСЯ, УЛАШТУВА́ТИСЯ[ВЛАШТУВА́ТИСЯ], УМОСТИ́ТИСЯ[ВМОСТИ́ТИСЯ], УПОРЯДИ́ТИСЯ[ВПОРЯДИ́ТИСЯ], УПОРЯДКУВА́ТИСЯ[ВПОРЯДКУВА́ТИСЯ], ОСІ́СТИСЯ, ПРИМІСТИ́ТИСЯ, ПРИСТРО́ЇТИСЯрозм., ОТАШУВА́ТИСЯрідше; ПРИМОСТИ́ТИСЯрозм., ПРИТУЛИ́ТИСЯрозм., ПРИЛІПИ́ТИСЯрозм., ПРИТКНУ́ТИСЯрозм., ПРИХИЛИ́ТИСЯрозм., ПРИХИСТИ́ТИСЯрозм. (перев. не дуже зручно, на невеликому, тісному просторі). - Недок.: розташо́вуватися, розмі́щуватися[розміща́тися], улашто́вуватися[влашто́вуватися], умо́щуватися[вмо́щуватися], приміща́тися, примі́щуватися, пристро́юватися, примо́щуватися, мости́тися, приту́люватися, притуля́тися, ліпи́тися, прилі́плюватися, притика́тися. Люди познімали з плечей торби, розташувалися на короткий відпочинок (Григір Тютюнник); Не встигли розміститись у вагоні, як рушив поїзд (Л. Смілянський); З великим гамором дітвора розміщувалася навколо рядна (О. Донченко); Тарас Григорович влаштовувався у густих кущах, витягав з-за халяви крихітну записну книжечку і писав вірші (З. Тулуб); Морозицький знову вмостився у кріслі (О. Лупій); Через вулицю під парканом тісною лавою збились чоловіки, парубки, дівчата.. Над ними другим ярусом впорядились на паркані і поміж темним гіллям дерева діти (С. Васильченко); Молодь почала танцювати при грамофоні, а картярі примістилися при двох столиках (О. Маковей); Я.. сідав у човен і, оташувавшись у вершині, ловив рибу (П. Саксаганський); Зінька.. примостилася на камені, котрий лежав біля самісінького порога (І. Нечуй-Левицький); Голосно каркнула.. ворона. Вона приліпилася на вершечку липи (Ю. Збанацький); В Харкові, в спеку, в театрі "Муссурі" Десь я приткнувся в останнім ряду (Л. Первомайський); Набігається [Цимбалюк] з саженем по полю, прихилиться де-небудь та й поснідає (О. Гончар); Він прихистивсь тоді серед лантухів, вузлів.., серед густої маси спітнілих людей у шинелях, сіряках, лахах (В. Підмогильний).
УЛАШТУВА́ТИСЯ[ВЛАШТУВА́ТИСЯ] (поміщатися, сідати, лягати, перев. зручно, вигідно, в якому-небудь місці), УМОСТИ́ТИСЯ[ВМОСТИ́ТИСЯ], ПРИМОСТИ́ТИСЯ, ПРИМІСТИ́ТИСЯ, УГНІЗДИ́ТИСЯ[ВГНІЗДИ́ТИСЯ], ПІДМОСТИ́ТИСЯрозм. - Недок.: улашто́вуватися[влашто́вуватися], умо́щуватися[вмо́щуватися], примо́щуватися, приміща́тися[примі́щуватися], угні́жджуватися[вгні́жджуватися], підмо́щуватися. Охрім з Каюмовим влаштувалися всередині карети (В. Кучер); Подруги тісно посідали на дивані, умостилися на нього з ногами (О. Донченко); Мармура сідає на лавку і дивиться у вікно наперед паровоза, а Іван примощується біля нього (С. Чорнобривець); Молодь почала танцювати при грамофоні, а картярі примістилися при двох столиках (О. Маковей); Старші вгніздились в кріслах та на м’якій канапі і балакали стиха (І. Нечуй-Левицький); Побачив [Охрім], що Еней гнівився, До його зараз підмостився, За білу рученьку і взяв (І. Котляревський).