-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив улаштува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   улашту́ймо
2 особа улашту́й улашту́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа улашту́ю улашту́ємо, улашту́єм
2 особа улашту́єш улашту́єте
3 особа улашту́є улашту́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. улаштува́в улаштува́ли
жін.р. улаштува́ла
сер.р. улаштува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
улашто́ваний
Безособова форма
улашто́вано
Дієприслівник
улаштува́вши

Словник синонімів

ВСЕЛЯ́ТИ[УСЕЛЯ́ТИ] (поміщати на проживання в квартиру, будинок), ВЛАШТО́ВУВАТИ[УЛАШТО́ВУВАТИ], РОЗКВАРТИРО́ВУВАТИ, ПОСЕЛЯ́ТИ. - Док.: всели́ти[усели́ти], влаштува́ти[улаштува́ти], розквартирува́ти, посели́ти. - Бачив, який будинок на Мирській вулиці відчубучили? Скоро вселятимуть (А. Хижняк); - Ми й так.. усюди розквартировуємо. Де ліпше хата - повно постояльців (В. Логвиненко); Карпо зайшов у світличку, де поселили гостя (М. Чабанівський).
НАЛА́ГОДЖУВАТИ (створювати умови для нормальної діяльності, функціонування чого-небудь), НАЛА́ДЖУВАТИ, ОРГАНІЗО́ВУВАТИ (забезпечувати чітку діяльність, чітке функціонування чого-небудь); НОРМАЛІЗУВА́ТИ (доводити до певної норми, виправляючи становище); ПОПРАВЛЯ́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИрозм. (про життя, умови тощо - змінювати на краще або повертати до попереднього становища); УЛАШТО́ВУВАТИ[ВЛАШТО́ВУВАТИ], УПОРЯДКО́ВУВАТИ[ВПОРЯДКО́ВУВАТИ] (про життя, умови тощо - робити прийнятним, приводячи в певний порядок). - Док.: нала́годити, нала́дити, організува́ти, нормалізува́ти, попра́вити, напра́вити, улаштува́ти[влаштува́ти], упоря́дкувати[впорядкува́ти]. Ми робимо своє діло. Налагоджуємо культурний зв’язок свідомості мільйонів трудівників (В. Еллан); Відомості йому [Богданові Хмельницькому] майже щодня приносив Лаврін Капуста, який наладив розвідку (П. Панч); Правильно організувати робочий день; Організувати свій побут; Нормалізувати робочий процес; Усе мов запобігає [Гриць] людської ласки, щоб господарство, бачте, поправити (Ганна Барвінок); Сидів він і почував, що його діло прогорає, а як його направити - він не міг добрати способу (С. Васильченко); Думка влаштувати якось своє життя поза Безбородьком і Катериною від якогось часу досить дошкуляла Олі (Ірина Вільде); Зробіть мені ласку, найміть мені хату десь близько од Вашої і упорядкуйте справу з обідом (М. Коцюбинський). - Пор. ула́годити.
ОБЛАДНА́ТИ (ладнаючи, споруджуючи що-небудь, пристосувати для певної мети), ОПОРЯДИ́ТИ, УЛАШТУВА́ТИ[ВЛАШТУВА́ТИ], УСТАТКУВА́ТИ, ОБЛАГОДИТИрозм., ОПОРЯДКУВА́ТИрідше. - Недок.: обла́днувати, опоря́джувати, опоряджа́ти, улашто́вувати[влашто́вувати], устатко́вувати, обла́годжувати, опорядко́вувати. [Ніна:] Будівельники нам майстерні мають обладнувати (Л. Дмитерко); Опоряджаючи робочі приміщення, слід брати до уваги здатність кольору викликати втому зорового аналізатора (з журналу); Щоб почувала [невістка] себе вільніше, вони опорядили їй з комори хатину, прорубавши в ній вікно (В. Кучер); Я влаштував майстерню у себе на квартирі і в ній працював три роки (О. Довженко); Історія почалася 20 вересня 1931 року, коли бригада Яремчука дала слово устаткувати кисневу станцію і висунула зустрічний план (М. Трублаїні); Якби сам Яким Макуха увесь порядок у своєму господарстві давав, то швидко у нього.. і в кімнаті, що для проїжджаючих облагодив, горобці цвірінькали (Г. Квітка-Основ’яненко); Ми й тут лісову хатку опорядкували собі гарненько (Марко Вовчок). - Пор. осна́щувати.
ОРГАНІЗО́ВУВАТИ (проводити певні заходи громадського значення, забезпечувати здійснення чого-небудь); УЛАШТО́ВУВАТИ[ВЛАШТО́ВУВАТИ], ПІДГОТОВЛЯ́ТИ, ГОТУВА́ТИ, УПОРЯДЖА́ТИ[ВПОРЯДЖА́ТИ]рідше,ЗАРЯ́ДЖУВАТИдіал.,НАРЯДЖА́ТИдіал. - Док.: організува́ти, зорганізува́ти, улаштува́ти[влаштува́ти], підгото́вити, пригото́вити[приготува́ти], упоряди́ти[впоряди́ти], заряди́ти, наряди́ти, поста́вити (зі сл. справа, робота тощо), постанови́ти. - Будемо творити літературу, організовувати інтелігенцію (М. Коцюбинський); Влаштовувати концерти; Підготувати художню виставку; Уся Вітчизна готувала цей наступ (І. Ле й О. Левада); Другий рік уже, як міська інтелігенція лагодиться впорядити спектакль (С. Васильченко); Вона була би дуже радо зарядила сходини зі Славком зараз тоді, як поздоровіла, та тільки перебила її у цім її тітка (Лесь Мартович); Ніби серед будня несподівано [хлопці й дівчата] свято собі нарядили (С. Васильченко); Він знає, як діло поставити треба (І. Цюпа); От я постановив свій хор так, що всі люди на селі хвалять (І. Нечуй-Левицький).
УЛАШТУВА́ТИ[ВЛАШТУВА́ТИ] (забезпечити тимчасовим житлом на ніч чи на якийсь час), ПОСЕЛИ́ТИ, ПРИМІСТИ́ТИ. - Недок.: улашто́вувати[влашто́вувати], поселя́ти, приміща́ти[примі́щувати]. З волості Діденко пішов до Гмирі, щоб на кілька днів улаштувати Ївгу Семенівну на квартиру (А. Головко); Карпо зайшов у світличку, де поселили гостя (М. Чабанівський); У одних просив я хліба, у других гроша, у третіх переночуватися: "Хоть у кутику десь, кажу, примістіть мене, бідного чоловіка" (Марко Черемшина).
УЛАШТУВА́ТИ[ВЛАШТУВА́ТИ] (помістити когось де-небудь на якомусь місці перев. зручно, вигідно), УМОСТИ́ТИ[ВМОСТИ́ТИ]розм.,ПРИМОСТИ́ТИрозм.,ПРИМІСТИ́ТИрозм. - Недок.: улашто́вувати[влашто́вувати], умо́щувати[вмо́щувати], примо́щувати, приміща́ти[примі́щувати]. Командуючого.. влаштували так, що він міг напівсидіти, і йому було видно, що робиться навколо (Григорій Тютюнник); Дмитро умостив біля себе хлопчика і під його співуче жеботіння заснув чутким партизанським сном (М. Стельмах); - Примости мене коло озерця, аби я міг воду дістати, а сама йди, розглянь, - згоджувався Остап (М. Коцюбинський); - На возі Аниця за погонича сіла спереду, а Йвана примістила ззаду (Лесь Мартович).
УЛАШТУВА́ТИ[ВЛАШТУВА́ТИ] (допомогти стати на роботу, вступити до навчального закладу і т. ін.), ПРИСТРО́ЇТИрозм., ПРИЛАШТУВА́ТИрозм., ПРИМІСТИ́ТИрозм., ПРОСУ́НУТИрозм.,ПРИДІЛИ́ТИрозм.; ПІДСУ́НУТИрозм. (з певною прихованою метою). - Недок.: улашто́вувати[влашто́вувати], пристро́ювати, прилашто́вувати, приміщати[примі́щувати], просува́ти, приділя́ти, підсува́ти[підсо́вувати]. - Їхній завод евакуюється.. Я пообіцяв улаштувати тебе на машину (Ю. Збанацький); Обличчя матінки говорило: "Ляжу трупом, але доньку влаштую [в університет]" (Григорій Тютюнник); - Я її й до професора в Києві водила, хотіла артисткою зробить, і в сільраду секретарем пристроїла (В. Кучер); Тепер, коли прилаштували його нарешті в той правопорушницький інтернат, мати місця собі не знаходить (О. Гончар); Ремесло, до котрого їх думав примістити кагал - шевство, - зовсім не сподобалось їм (І. Франко); [Христя:] А де ж наша Сохвія? Чи ти приділив її куди? (М. Кропивницький); Були вже навіть спроби.. підсунути німцям у поліцію.. когось з своїх (В. Козаченко).