улаштовувач 1 значення
-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | улашто́вувач | улашто́вувачі |
| родовий | улашто́вувача | улашто́вувачів |
| давальний | улашто́вувачеві, улашто́вувачу | улашто́вувачам |
| знахідний | улашто́вувача | улашто́вувачів |
| орудний | улашто́вувачем | улашто́вувачами |
| місцевий | на/в улашто́вувачеві, улашто́вувачу, улашто́вувачі | на/в улашто́вувачах |
| кличний | улашто́вувачу | улашто́вувачі |