улаштований 1 значення
-1-
дієприкметник
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | улашто́ваний | улашто́вана | улашто́ване | улашто́вані |
| родовий | улашто́ваного | улашто́ваної | улашто́ваного | улашто́ваних |
| давальний | улашто́ваному | улашто́ваній | улашто́ваному | улашто́ваним |
| знахідний | улашто́ваний, улашто́ваного | улашто́вану | улашто́ване | улашто́вані, улашто́ваних |
| орудний | улашто́ваним | улашто́ваною | улашто́ваним | улашто́ваними |
| місцевий | на/в улашто́ваному, улашто́ванім | на/в улашто́ваній | на/в улашто́ваному, улашто́ванім | на/в улашто́ваних |