улауреачений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний улауреа́чений улауреа́чена улауреа́чене улауреа́чені
родовий улауреа́ченого улауреа́ченої улауреа́ченого улауреа́чених
давальний улауреа́ченому улауреа́ченій улауреа́ченому улауреа́ченим
знахідний улауреа́чений, улауреа́ченого улауреа́чену улауреа́чене улауреа́чені, улауреа́чених
орудний улауреа́ченим улауреа́ченою улауреа́ченим улауреа́ченими
місцевий на/в улауреа́ченому, улауреа́ченім на/в улауреа́ченій на/в улауреа́ченому, улауреа́ченім на/в улауреа́чених