-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | ула́мувати |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | ула́муймо |
2 особа | ула́муй | ула́муйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | ула́муватиму | ула́муватимемо, ула́муватимем |
2 особа | ула́муватимеш | ула́муватимете |
3 особа | ула́муватиме | ула́муватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | ула́мую | ула́муємо, ула́муєм |
2 особа | ула́муєш | ула́муєте |
3 особа | ула́мує | ула́мують |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
ула́муючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | ула́мував | ула́мували |
жін. р. | ула́мувала |
сер. р. | ула́мувало |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
ула́мувавши |
Словник синонімів
УМОВЛЯ́ТИ [ВМОВЛЯ́ТИ] (впливати словами, просити згодитися на що-небудь), ПЕРЕКО́НУВАТИ, НАМОВЛЯ́ТИ до чого, на що, з інфін. і без додатка, СХИЛЯ́ТИ до чого, УГОВО́РЮВАТИ [ВГОВО́РЮВАТИ] розм., УГОВОРЯ́ТИ [ВГОВОРЯ́ТИ] розм. рідше, АГІТУВА́ТИ розм., ОБРОБЛЯ́ТИ розм., ЄДНА́ТИ заст.; УСОВІЩА́ТИ [ВСОВІЩА́ТИ], УГО́ВКУВАТИ [ВГО́ВКУВАТИ] розм., УГО́ВТУВАТИ [ВГО́ВТУВАТИ], УРЕЗО́НЮВАТИ розм., УЛА́МУВАТИ розм., ОБЛА́МУВАТИ рідше, УГРУЩА́ТИ [ВГРУЩА́ТИ] діал. (з докорами, пересилюючи опір); УЛЕ́ЩУВАТИ [ВЛЕ́ЩУВАТИ], УЛЕЩА́ТИ [ВЛЕЩА́ТИ], ЗМА́НЮВАТИ (з лестощами, обіцянками). - Док.: умо́вити [вмовити], перекона́ти, намо́вити, схили́ти, уговори́ти [вговори́ти], загітува́ти, оброби́ти, уго́вкати [вговкати], уго́втати [вго́втати], урезо́нити, улама́ти, облама́ти, улести́ти [влестити], змани́ти. Старости робили своє діло; вони умовляли, уговорювали.. стару Сикліту Британову віддавати дочку за Василя Мітлу (Грицько Григоренко); Насилу Проценко умовив Христю увійти до нього в хату (Панас Мирний); - Під школу нам згодиться палац, - завзято переконував хліборобів Олександр Палійчук (М. Стельмах); - Намовляйте до повстання старого й малого (І. Нечуй-Левицький); Як стара не вговоряла Катрю, не послухала дівчина (Марко Вовчок); - Та як він скаже, коли не знає? - уговкували Анну жінки (І. Франко); - Вона кого хочеш уговтає, - засміялася Христя (В. Кучер); Навіть коли батько або мати урезонюють її, вона здатна таке бовкнути, від чого немов кістка стає тобі поперек горла (Ю. Шовкопляс); Уламати старого Зубківського було нелегко (П. Панч); Отож як перед Спасом я був у вас і стали ви мене вгрущати, щоб не сумував, загомоніли до мене ласкаво (Ганна Барвінок). - Пор. блага́ти.