-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив ула́днувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ула́днуймо
2 особа ула́днуй ула́днуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ула́днуватиму ула́днуватимемо, ула́днуватимем
2 особа ула́днуватимеш ула́днуватимете
3 особа ула́днуватиме ула́днуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа ула́дную ула́днуємо, ула́днуєм
2 особа ула́днуєш ула́днуєте
3 особа ула́днує ула́днують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ула́днуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ула́днував ула́днували
жін. р. ула́днувала
сер. р. ула́днувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ула́днувавши

Словник синонімів

УЛА́ГОДИТИ[ВЛА́ГОДИТИ] (довести до бажаного успішного результату), ЗАЛА́ГОДИТИ, НАЛА́ГОДИТИ (стосунки), ПОЛА́ГОДИТИ, УЛАДНА́ТИ[ВЛАДНА́ТИ], ПОЛАДНА́ТИ, ПОПРА́ВИТИ, УТРЯСТИ́[ВТРЯСТИ́], ЗЛА́ГОДИТИдіал. - Недок.: ула́годжувати[вла́годжувати], зала́годжувати, нала́годжувати, ула́днувати[вла́днувати], пола́днувати, поправля́ти, утряса́ти[втряса́ти], зла́годжувати. Він вірив, що якісь добрі духи візьмуть на себе обов’язок улагодити його внутрішні почування, його родинне життя (Г. Хоткевич); Гаркуша, ковтаючи дівочі смішки, обіцяв усе влагодити, усе зробити (О. Гончар); Олексій сповіщав, що сам прибуде... От тоді можна буде все й уладнати з незговірливим головою (В. Логвиненко); Ольга буде зо мною - вона так поладнала свої справи, щоб могти виїхати зо мною на довший час (Леся Українка). - Пор. пола́годжувати.