-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | ула́днувати |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ула́днуймо |
| 2 особа | ула́днуй | ула́днуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ула́днуватиму | ула́днуватимемо, ула́днуватимем |
| 2 особа | ула́днуватимеш | ула́днуватимете |
| 3 особа | ула́днуватиме | ула́днуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ула́дную | ула́днуємо, ула́днуєм |
| 2 особа | ула́днуєш | ула́днуєте |
| 3 особа | ула́днує | ула́днують |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| ула́днуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ула́днував | ула́днували |
| жін. р. | ула́днувала |
| сер. р. | ула́днувало |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| |
| Безособова форма |
| |
| Дієприслівник |
| ула́днувавши |
Словник синонімів
УЛА́ГОДИТИ [ВЛА́ГОДИТИ] (довести до бажаного успішного результату), ЗАЛА́ГОДИТИ, НАЛА́ГОДИТИ (стосунки), ПОЛА́ГОДИТИ, УЛАДНА́ТИ [ВЛАДНА́ТИ], ПОЛАДНА́ТИ, ПОПРА́ВИТИ, УТРЯСТИ́ [ВТРЯСТИ́], ЗЛА́ГОДИТИ діал. - Недок.: ула́годжувати [вла́годжувати], зала́годжувати, нала́годжувати, ула́днувати [вла́днувати], пола́днувати, поправля́ти, утряса́ти [втряса́ти], зла́годжувати. Він вірив, що якісь добрі духи візьмуть на себе обов’язок улагодити його внутрішні почування, його родинне життя (Г. Хоткевич); Гаркуша, ковтаючи дівочі смішки, обіцяв усе влагодити, усе зробити (О. Гончар); Олексій сповіщав, що сам прибуде... От тоді можна буде все й уладнати з незговірливим головою (В. Логвиненко); Ольга буде зо мною - вона так поладнала свої справи, щоб могти виїхати зо мною на довший час (Леся Українка). - Пор. пола́годжувати.