укінчений 1 значення
-1-
дієприкметник
[діал.]
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | укі́нчений | укі́нчена | укі́нчене | укі́нчені |
родовий | укі́нченого | укі́нченої | укі́нченого | укі́нчених |
давальний | укі́нченому | укі́нченій | укі́нченому | укі́нченим |
знахідний | укі́нчений | укі́нчену | укі́нчене | укі́нчені |
орудний | укі́нченим | укі́нченою | укі́нченим | укі́нченими |
місцевий | на/в укі́нченому, укі́нченім | на/в укі́нченій | на/в укі́нченому, укі́нченім | на/в укі́нчених |