-1-
дієслово доконаного виду
[частіше вживається у фразеологізмі]

Словник відмінків

Інфінітив укуси́тися, укуси́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   укусі́мося, укусі́мось, укусі́мся
2 особа укуси́ся, укуси́сь укусі́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа укушу́ся, укушу́сь уку́симося, уку́симось, уку́симся
2 особа уку́сишся уку́ситеся, уку́ситесь
3 особа уку́ситься уку́сяться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. укуси́вся, укуси́всь укуси́лися, укуси́лись
жін.р. укуси́лася, укуси́лась
сер.р. укуси́лося, укуси́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
укуси́вшись

Словник фразеологізмів

укуси́тися за язи́к, розм. Утриматися від висловлювання; замовкнути. — Ей ти, Чумак, чи як тебе! Іди товариша купати будемо.— Що, вже готовий [помер]! — прибіг захеканий Чумаченко.— За язик укусись! — грізно глянула на нього Уляна (Григорій Тютюнник).