укупорюватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | уку́порюватися, уку́порюватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | уку́порюватиметься | уку́порюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | уку́порюється | уку́порюються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| уку́порюючись* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | уку́порювався, уку́порювавсь | уку́порювалися, уку́порювались |
| жін. р. | уку́порювалася, уку́порювалась | |
| сер. р. | уку́порювалося, уку́порювалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| уку́порювавшись | ||