укупорюватися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив уку́порюватися, уку́порюватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа уку́порюватиметься уку́порюватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа уку́порюється уку́порюються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
уку́порюючись*
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. уку́порювався, уку́порювавсь уку́порювалися, уку́порювались
жін. р. уку́порювалася, уку́порювалась
сер. р. уку́порювалося, уку́порювалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
уку́порювавшись