укупорений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний уку́порений уку́порена уку́порене уку́порені
родовий уку́пореного уку́пореної уку́пореного уку́порених
давальний уку́пореному уку́пореній уку́пореному уку́пореним
знахідний уку́порений уку́порену уку́порене уку́порені
орудний уку́пореним уку́пореною уку́пореним уку́пореними
місцевий на/в уку́пореному, уку́поренім на/в уку́пореній на/в уку́пореному, уку́поренім на/в уку́порених