укувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | укува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уку́ймо | |
| 2 особа | уку́й | уку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | укую́ | укуємо́, укує́м |
| 2 особа | укує́ш | укуєте́ |
| 3 особа | укує́ | укую́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | укува́в | укува́ли |
| жін.р. | укува́ла | |
| сер.р. | укува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| укува́вши | ||