укріпитися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | укріпи́тися, укріпи́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | укріпі́мося, укріпі́мось, укріпі́мся | |
| 2 особа | укріпи́ся, укріпи́сь | укріпі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | укріплю́ся, укріплю́сь | укрі́пимося, укрі́пимось, укрі́пимся |
| 2 особа | укрі́пишся | укрі́питеся, укрі́питесь |
| 3 особа | укрі́питься | укрі́пляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | укріпи́вся, укріпи́всь | укріпи́лися, укріпи́лись |
| жін.р. | укріпи́лася, укріпи́лась | |
| сер.р. | укріпи́лося, укріпи́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| укріпи́вшись | ||