укріпитися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив укріпи́тися, укріпи́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   укріпі́мося, укріпі́мось, укріпі́мся
2 особа укріпи́ся, укріпи́сь укріпі́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа укріплю́ся, укріплю́сь укрі́пимося, укрі́пимось, укрі́пимся
2 особа укрі́пишся укрі́питеся, укрі́питесь
3 особа укрі́питься укрі́пляться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. укріпи́вся, укріпи́всь укріпи́лися, укріпи́лись
жін.р. укріпи́лася, укріпи́лась
сер.р. укріпи́лося, укріпи́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
укріпи́вшись