ВКРУ́ЧУВАТИ[УКРУ́ЧУВАТИ] (обертаючи, вставляти кудись, закріплювати в чомусь), ВВЕРТА́ТИ[УВЕРТА́ТИ], ВВІ́РЧУВАТИ[УВІ́РЧУВАТИ], ВГВИ́НЧУВАТИ[УГВИ́НЧУВАТИ]. - Док.: вкрути́ти[укрути́ти], вверну́ти[уверну́ти], вверті́ти[уверті́ти], вгвинти́ти[угвинти́ти]. Радист вкрутив лампочку у патрон, і вона знову яскраво спалахнула (з журналу); Потім [Тимофій] бере свідерок і однією рукою вміло ввірчує його в дерево (М. Стельмах).

ОБКРУ́ЧУВАТИ[ОКРУ́ЧУВАТИрідше]чим, навколо чого (закріплювати щось витке навколо кого-, чого-небудь), ОБМО́ТУВАТИ, ОБВИВА́ТИ, ОПОВИВА́ТИ[ОБПОВИВА́ТИрідше], ОБВО́ДИТИ, ОБПЛУ́ТУВАТИ[ОПЛУ́ТУВАТИрідше], ОБКУ́ТУВАТИрідше; УКРУ́ЧУВАТИ[ВКРУ́ЧУВАТИ] (міцно). - Док.: обкрути́ти[окрути́ти], обмота́ти, обви́ти, опови́ти[обпови́ти], обвести́, обплу́тати[оплу́тати], обниза́ти, обку́тати, укрути́ти[вкрути́ти]. Слуги та джури вже обкручували товстенний поперек обозному малиновим поясом (О. Ільченко); Знов блиснула в повітрі нагайка і знов окрутила голі ноги старого (І. Франко); Їздові обмотували собі ноги шматками овечих шкур (З. Тулуб); Кіснички.. обвивали її чорноволосу голову (І. Нечуй-Левицький); Айтаков спинився, звів руки догори. Другий його помічник.. оповив його під груди мотузком (І. Ле); Як же Марина обвела ще коси кругом голови, зв’язавши калачем на потилиці, то й не пізнати Христі! (Панас Мирний); Скрутивши рушник джгутом і обплутавши ним руки, Геннадій відтворив статую Лаокоона з удавом (І. Волошин); Незнакомий пан в задумі розглядає вірьовку; далі обкутує нею себе... натужується й перериває (С. Васильченко).