-1-
дієслово недоконаного виду
(умотувати в щось; зменшувати світло)

Словник відмінків

Інфінітив укру́чувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   укру́чуймо
2 особа укру́чуй укру́чуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа укру́чуватиму укру́чуватимемо, укру́чуватимем
2 особа укру́чуватимеш укру́чуватимете
3 особа укру́чуватиме укру́чуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа укру́чую укру́чуємо, укру́чуєм
2 особа укру́чуєш укру́чуєте
3 особа укру́чує укру́чують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
укру́чуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. укру́чував укру́чували
жін. р. укру́чувала
сер. р. укру́чувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
укру́чуваний
Безособова форма
укру́чувано
Дієприслівник
укру́чувавши
-2-
дієслово недоконаного виду
(угвинчувати)

Словник відмінків

Інфінітив укру́чувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   укру́чуймо
2 особа укру́чуй укру́чуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа укру́чуватиму укру́чуватимемо, укру́чуватимем
2 особа укру́чуватимеш укру́чуватимете
3 особа укру́чуватиме укру́чуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа укру́чую укру́чуємо, укру́чуєм
2 особа укру́чуєш укру́чуєте
3 особа укру́чує укру́чують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
укру́чуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. укру́чував укру́чували
жін. р. укру́чувала
сер. р. укру́чувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
укру́чуваний
Безособова форма
укру́чувано
Дієприслівник
укру́чувавши

Словник відмінків

Інфінітив укру́чувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   укру́чуймо
2 особа укру́чуй укру́чуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа укру́чуватиму укру́чуватимемо, укру́чуватимем
2 особа укру́чуватимеш укру́чуватимете
3 особа укру́чуватиме укру́чуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа укру́чую укру́чуємо, укру́чуєм
2 особа укру́чуєш укру́чуєте
3 особа укру́чує укру́чують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
укру́чуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. укру́чував укру́чували
жін. р. укру́чувала
сер. р. укру́чувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
укру́чуваний
Безособова форма
укру́чувано
Дієприслівник
укру́чувавши

Словник синонімів

ВКРУ́ЧУВАТИ[УКРУ́ЧУВАТИ] (обертаючи, вставляти кудись, закріплювати в чомусь), ВВЕРТА́ТИ[УВЕРТА́ТИ], ВВІ́РЧУВАТИ[УВІ́РЧУВАТИ], ВГВИ́НЧУВАТИ[УГВИ́НЧУВАТИ]. - Док.: вкрути́ти[укрути́ти], вверну́ти[уверну́ти], вверті́ти[уверті́ти], вгвинти́ти[угвинти́ти]. Радист вкрутив лампочку у патрон, і вона знову яскраво спалахнула (з журналу); Потім [Тимофій] бере свідерок і однією рукою вміло ввірчує його в дерево (М. Стельмах).
ОБКРУ́ЧУВАТИ[ОКРУ́ЧУВАТИрідше]чим, навколо чого (закріплювати щось витке навколо кого-, чого-небудь), ОБМО́ТУВАТИ, ОБВИВА́ТИ, ОПОВИВА́ТИ[ОБПОВИВА́ТИрідше], ОБВО́ДИТИ, ОБПЛУ́ТУВАТИ[ОПЛУ́ТУВАТИрідше], ОБКУ́ТУВАТИрідше; УКРУ́ЧУВАТИ[ВКРУ́ЧУВАТИ] (міцно). - Док.: обкрути́ти[окрути́ти], обмота́ти, обви́ти, опови́ти[обпови́ти], обвести́, обплу́тати[оплу́тати], обниза́ти, обку́тати, укрути́ти[вкрути́ти]. Слуги та джури вже обкручували товстенний поперек обозному малиновим поясом (О. Ільченко); Знов блиснула в повітрі нагайка і знов окрутила голі ноги старого (І. Франко); Їздові обмотували собі ноги шматками овечих шкур (З. Тулуб); Кіснички.. обвивали її чорноволосу голову (І. Нечуй-Левицький); Айтаков спинився, звів руки догори. Другий його помічник.. оповив його під груди мотузком (І. Ле); Як же Марина обвела ще коси кругом голови, зв’язавши калачем на потилиці, то й не пізнати Христі! (Панас Мирний); Скрутивши рушник джгутом і обплутавши ним руки, Геннадій відтворив статую Лаокоона з удавом (І. Волошин); Незнакомий пан в задумі розглядає вірьовку; далі обкутує нею себе... натужується й перериває (С. Васильченко).