укручуваний 2 значення

-1-
дієприкметник
(обмотуваний)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний укру́чуваний укру́чувана укру́чуване укру́чувані
родовий укру́чуваного укру́чуваної укру́чуваного укру́чуваних
давальний укру́чуваному укру́чуваній укру́чуваному укру́чуваним
знахідний укру́чуваний, укру́чуваного укру́чувану укру́чуване укру́чувані, укру́чуваних
орудний укру́чуваним укру́чуваною укру́чуваним укру́чуваними
місцевий на/в укру́чуваному, укру́чуванім на/в укру́чуваній на/в укру́чуваному, укру́чуванім на/в укру́чуваних
-2-
дієприкметник
(угвинчуваний)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний укру́чуваний укру́чувана укру́чуване укру́чувані
родовий укру́чуваного укру́чуваної укру́чуваного укру́чуваних
давальний укру́чуваному укру́чуваній укру́чуваному укру́чуваним
знахідний укру́чуваний, укру́чуваного укру́чувану укру́чуване укру́чувані, укру́чуваних
орудний укру́чуваним укру́чуваною укру́чуваним укру́чуваними
місцевий на/в укру́чуваному, укру́чуванім на/в укру́чуваній на/в укру́чуваному, укру́чуванім на/в укру́чуваних

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний укру́чуваний укру́чувана укру́чуване укру́чувані
родовий укру́чуваного укру́чуваної укру́чуваного укру́чуваних
давальний укру́чуваному укру́чуваній укру́чуваному укру́чуваним
знахідний укру́чуваний, укру́чуваного укру́чувану укру́чуване укру́чувані, укру́чуваних
орудний укру́чуваним укру́чуваною укру́чуваним укру́чуваними
місцевий на/в укру́чуваному, укру́чуванім на/в укру́чуваній на/в укру́чуваному, укру́чуванім на/в укру́чуваних