укручений 2 значення

-1-
дієприкметник
(обмотаний чимсь)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний укру́чений укру́чена укру́чене укру́чені
родовий укру́ченого укру́ченої укру́ченого укру́чених
давальний укру́ченому укру́ченій укру́ченому укру́ченим
знахідний укру́чений, укру́ченого укру́чену укру́чене укру́чені, укру́чених
орудний укру́ченим укру́ченою укру́ченим укру́ченими
місцевий на/в укру́ченому, укру́ченім на/в укру́ченій на/в укру́ченому, укру́ченім на/в укру́чених
-2-
дієприкметник
(угвинчений)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний укру́чений укру́чена укру́чене укру́чені
родовий укру́ченого укру́ченої укру́ченого укру́чених
давальний укру́ченому укру́ченій укру́ченому укру́ченим
знахідний укру́чений, укру́ченого укру́чену укру́чене укру́чені, укру́чених
орудний укру́ченим укру́ченою укру́ченим укру́ченими
місцевий на/в укру́ченому, укру́ченім на/в укру́ченій на/в укру́ченому, укру́ченім на/в укру́чених

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний укру́чений укру́чена укру́чене укру́чені
родовий укру́ченого укру́ченої укру́ченого укру́чених
давальний укру́ченому укру́ченій укру́ченому укру́ченим
знахідний укру́чений укру́чену укру́чене укру́чені
орудний укру́ченим укру́ченою укру́ченим укру́ченими
місцевий на/в укру́ченому, укру́ченім на/в укру́ченій на/в укру́ченому, укру́ченім на/в укру́чених