-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив укри́тися, укри́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   укри́ймося, укри́ймось
2 особа укри́йся, укри́йсь укри́йтеся, укри́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа укри́юся, укри́юсь укри́ємося, укри́ємось, укри́ємся
2 особа укри́єшся укри́єтеся, укри́єтесь
3 особа укри́ється укри́ються
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. укри́вся, укри́всь укри́лися, укри́лись
жін.р. укри́лася, укри́лась
сер.р. укри́лося, укри́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
укри́вшись

Словник синонімів

ОПОВИВА́ТИСЯ (з усіх боків вкриватися димом, туманом, хмарами, пилом і т. ін.), ОГОРТА́ТИСЯ[ОБГОРТА́ТИСЯ], ОБВОЛІКА́ТИСЯ, ЗАВОЛІКА́ТИСЯ, ЗАТЯГА́ТИСЯ, ЗАТЯ́ГУВАТИСЯ, ПОВИВА́ТИСЯ, ОБВИВА́ТИСЯ, ВКРИВА́ТИСЯ[УКРИВА́ТИСЯ], ПОКРИВА́ТИСЯ, ЗАСТИЛА́ТИСЯ, ЗАСНО́ВУВАТИСЯ, ОБСНО́ВУВАТИСЯ, ОБКУ́ТУВАТИСЯ[ОКУ́ТУВАТИСЯ], ВГОРТА́ТИСЯ[УГОРТА́ТИСЯ], ОДЯГА́ТИСЯ, УПОВИВА́ТИСЯ[ВПОВИВА́ТИСЯ], ОКРИВА́ТИСЯрідко. - Док.: опови́тися, огорну́тися[обгорну́тися], обволокти́ся, заволокти́ся, затягтися, затягну́тися, обви́тися, вкри́тися[укри́тися], покри́тися, застели́тися, заснува́тися, обснува́тися, обку́татися[оку́татися], вгорну́тися[угорну́тися], одягти́ся, одягну́тися, упови́тися[впови́тися], окри́тися. Румунський порт оповивався димом (В. Кучер); Гомін бою затихав, віддаляючись за.. горби, огортався синьою млою, пропадав (Григорій Тютюнник); Попереду бовваніли, обгортаючись туманом і вечірньою імлою, придорожні хутори (Я. Качура); Стрільба, і ось уже кузня обволікається димом, горить (О. Гончар); Все частіше осінніми хмарами стало заволікатися таврійське небо (О. Гончар); Впали перші дощі осінні. Світ.. затягнувся сірими хмарами (П. Козланюк); Все море в туман повилось (Леся Українка); Чорний хрест обвився сивими цяточками мряки (В. Стефаник); Йде весна. Земля розкутая Димом, парою вкривається (С. Чорнобривець); Покрилася якимсь густим туманом та розкішна долина (Панас Мирний); Ще звечора над селом застелилося хмарами небо (І. Муратов); Коли зайшло сонце і небо потемніло, заснувавшись хмарами, він, крадучись, підійшов до умовленого місця (А. Шиян); Він обснувався густим димом, і над ним миттю захвилювалися бджоли (Ю. Яновський); І танки здибились перед житами, Вгортаючись в густий клубчастий дим (М. Стельмах); Сьогодні третя днина, що дощу нема, небо одяглося синявою (О. Кобилянська); Велике місто вповилося мрякою (Мирослав Ірчан); А воно [сонце].. тихо опускається вниз,.. окриваючися.. хмарами (Г. Хоткевич).
УКРИВА́ТИСЯ[ВКРИВА́ТИСЯ] (класти на себе ковдру, простирадло і т. ін. для тепла, захисту від чогось), НАКРИВА́ТИСЯ, ПРИКРИВА́ТИСЯ, ПОКРИВА́ТИСЯ. - Док.: укри́тися[вкри́тися], накри́тися, прикри́тися, покри́тися. Не вподобається йому що-небудь - зараз на піч, укриється рядном і почне звідтіль вичитувати (С. Васильченко); Біля мінометів у ячейках сплять бійці, накрившись плащ-палатками (О. Гончар); Юра тулиться ще далі у куток і прикривається зверху.. ганчірками (Ю. Смолич); Дмухнула [Христя] на світло і мерщій стрибнула в ліжко, покрившись коцем з головою (Панас Мирний).
УКРИВА́ТИСЯ[ВКРИВА́ТИСЯ]чим (про якусь поверхню - рясно, густо заповнюватися шаром чого-небудь, рослинністю, певними предметами), ПОКРИВА́ТИСЯ, ОКРИВА́ТИСЯрідше, КРИ́ТИСЯрідше, БРА́ТИСЯ, ЗАСТЕЛЯ́ТИСЯ, УСТЕЛЯ́ТИСЯ[ВСТЕЛЯ́ТИСЯ], УСТЕ́ЛЮВАТИСЯ[ВСТЕЛЮВАТИСЯ], УСІВА́ТИСЯ[ВСІВА́ТИСЯ], ОБСІВА́ТИСЯ, ОДЯГА́ТИСЯрозм.; ЗАТЯГА́ТИСЯ (перев. суцільно); ОБЛИВА́ТИСЯ (вкриватися дуже густо); ОБРОСТА́ТИ (вкриватися окремими предметами); ОБСИПА́ТИСЯ[ОСИПА́ТИСЯ], ПРИПАДА́ТИ, ОПУ́ШУВАТИСЯ (пилом, снігом, інеєм тощо). - Док.: укри́тися[вкри́тися], покри́тися, узя́тися[взя́тися], застели́тися, устели́тися[встели́тися], усі́ятися[всі́ятися], обсі́ятися, одягну́тися, одягти́ся, затягну́тися, обли́тися, обрости́, обси́патися[оси́патися], припа́сти, опу́шитися. Кінчався квітень. Що не день, то густішою зеленню вкривались молоді гаї (І. Цюпа); Знесилені руки і ноги покривались краплями поту (М. Коцюбинський); У неділю вранці-рано Поле крилося туманом (Т. Шевченко); Ладозьке озеро бралося кригою (Ю. Смолич); Здалеку все мов розлазилося, геть-геть у сторони, рідшало й застилалося серпанком (Панас Мирний); Небо затяглося сірою мішковиною, крізь яку бризнули перші краплі (Ю. Яновський; Уквітчалися [робітничі селища] абрикосовими садочками, які навесні обливаються цвітом (Д. Ткач); Пливе довга доріжка конвеєра. Повільно рухаючись, поодинокі деталі обростають гвинтиками, котушками, стрілками (П. Автомонов).
ХОВА́ТИСЯ (поміщатися де-небудь так, щоб інші не могли помітити або знайти), ЗАХО́ВУВАТИСЯрідше,КРИ́ТИСЯ, УКРИВА́ТИСЯ, СХОРОНЯ́ТИСЯ, ХОРОНИ́ТИСЯрозм.,ПРИХО́ВУВАТИСЯрозм.; ЗАТА́ЮВАТИСЯ, ТАЇ́ТИСЯ, ЧАЇ́ТИСЯрозм. (перев. зберігаючи непорушність, тишу); ПЕРЕХО́ВУВАТИСЯ, ВИХО́ВУВАТИСЯрозм. (протягом тривалого часу або в різних місцях); ЗАБИВА́ТИСЯ (перев. залазячи кудись). - Док.: схова́тися, захова́тися, скри́тися, схорони́тися, приховатися, укри́тися, затаї́тися, потаї́тися, зачаї́тися, перехова́тися, ви́ховатися, заби́тися. Два дні і дві ночі сиділи вони тут у вогкості і пітьмі, ховаючись від козачих пікетів (М. Коцюбинський); [Печариця (сам):] Хе-хе-хе! Де б тільки його заховатись?.. А ось: у курінь залізти, в одежу дідову заритись... І не далеко, і не видно, і все чути (Панас Мирний); Після того бою.. старий Мороз із сином По комишах крився (П. Куліш); Наче в твердині якій, я на хуторі в горах укрився (М. Зеров); - Нехай веде нас на те місце, де схоронилися Ворони (І. Франко); Татари їхали швидко, без лементу і гамору. Вдень вони хоронились у вибалках і очеретах (Н. Рибак); З концтабору хлопцеві якось пощастило вислизнути (І. Волошин); Вони злодійкувато прищухли, затаїлись у виноградних кущах за зоною табору (О. Гончар); Під стріхами, в гіллі, в траві таяться птиці (переклад М. Рильського); Підійшов [Фарлаф] якраз до цієї хати, під якою чаївся Мстислав, і відкинув засуву (Ю. Опільський); Три дні Іванко переховувався в лісі за оселищем (А. Хижняк); - Давай тікати. Якщо виховаємося одну ніч - Довбуш піде собі в свої гори й небезпека мине (Г. Хоткевич); Юрко забивається аж під курні вінки цибулі в кутку на жердці (П. Козланюк).