укривдити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[діал.]
Словник відмінків
Інфінітив | укри́вдити | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | укри́вдьмо | |
2 особа | укри́вдь | укри́вдьте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | укри́вджу | укри́вдимо, укри́вдим |
2 особа | укри́вдиш | укри́вдите |
3 особа | укри́вдить | укри́вдять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | укри́вдив | укри́вдили |
жін.р. | укри́вдила | |
сер.р. | укри́вдило | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
укри́вджений | ||
Безособова форма | ||
укри́вджено | ||
Дієприслівник | ||
укри́вдивши |