українізуватися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив українізува́тися, українізува́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   українізу́ймося, українізу́ймось
2 особа українізу́йся, українізу́йсь українізу́йтеся, українізу́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа українізува́тимуся, українізува́тимусь українізува́тимемося, українізува́тимемось, українізува́тимемся
2 особа українізува́тимешся українізува́тиметеся, українізува́тиметесь
3 особа українізува́тиметься українізува́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС
1 особа українізу́юся, українізу́юсь українізу́ємося, українізу́ємось, українізу́ємся
2 особа українізу́єшся українізу́єтеся, українізу́єтесь
3 особа українізу́ється українізу́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
українізу́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. українізува́вся, українізува́всь українізува́лися, українізува́лись
жін. р. українізува́лася, українізува́лась
сер. р. українізува́лося, українізува́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
українізува́вшись