українонемовний 1 значення

-1-
прикметник
[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний українонемо́вний українонемо́вна українонемо́вне українонемо́вні
родовий українонемо́вного українонемо́вної українонемо́вного українонемо́вних
давальний українонемо́вному українонемо́вній українонемо́вному українонемо́вним
знахідний українонемо́вного, українонемо́вний українонемо́вну українонемо́вне українонемо́вних, українонемо́вні
орудний українонемо́вним українонемо́вною українонемо́вним українонемо́вними
місцевий на/в українонемо́вному, українонемо́внім на/в українонемо́вній на/в українонемо́вному, українонемо́внім на/в українонемо́вних