україномовний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний україномо́вний україномо́вна україномо́вне україномо́вні
родовий україномо́вного україномо́вної україномо́вного україномо́вних
давальний україномо́вному україномо́вній україномо́вному україномо́вним
знахідний україномо́вний, україномо́вного україномо́вну україномо́вне україномо́вні, україномо́вних
орудний україномо́вним україномо́вною україномо́вним україномо́вними
місцевий на/в україномо́вному, україномо́внім на/в україномо́вній на/в україномо́вному, україномо́внім на/в україномо́вних