укошуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | уко́шуватися, уко́шуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уко́шуймося, уко́шуймось | |
| 2 особа | уко́шуйся, уко́шуйсь | уко́шуйтеся, уко́шуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уко́шуватимуся, уко́шуватимусь | уко́шуватимемося, уко́шуватимемось, уко́шуватимемся |
| 2 особа | уко́шуватимешся | уко́шуватиметеся, уко́шуватиметесь |
| 3 особа | уко́шуватиметься | уко́шуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уко́шуюся, уко́шуюсь | уко́шуємося, уко́шуємось, уко́шуємся |
| 2 особа | уко́шуєшся | уко́шуєтеся, уко́шуєтесь |
| 3 особа | уко́шується | уко́шуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| уко́шуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | уко́шувався, уко́шувавсь | уко́шувалися, уко́шувались |
| жін. р. | уко́шувалася, уко́шувалась | |
| сер. р. | уко́шувалося, уко́шувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| уко́шувавшись | ||