-1-
дієслово недоконаного виду
(ставати рівним, гладким від їзди або оброблення котком)

Словник відмінків

Інфінітив уко́чуватися, уко́чуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа уко́чуватиметься уко́чуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа уко́чується уко́чуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
уко́чуючись*
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. уко́чувався, уко́чувавсь уко́чувалися, уко́чувались
жін. р. уко́чувалася, уко́чувалась
сер. р. уко́чувалося, уко́чувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
уко́чувавшись
-2-
дієслово недоконаного виду
(котячись, проникати в середину чого-небудь)

Словник відмінків

Інфінітив уко́чуватися, уко́чуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа уко́чуватиметься уко́чуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа уко́чується уко́чуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
уко́чуючись*
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. уко́чувався, уко́чувавсь уко́чувалися, уко́чувались
жін. р. уко́чувалася, уко́чувалась
сер. р. уко́чувалося, уко́чувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
уко́чувавшись

Словник відмінків

Інфінітив уко́чуватися, уко́чуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   уко́чуймося, уко́чуймось
2 особа уко́чуйся, уко́чуйсь уко́чуйтеся, уко́чуйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уко́чуватимуся, уко́чуватимусь уко́чуватимемося, уко́чуватимемось, уко́чуватимемся
2 особа уко́чуватимешся уко́чуватиметеся, уко́чуватиметесь
3 особа уко́чуватиметься уко́чуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа уко́чуюся, уко́чуюсь уко́чуємося, уко́чуємось, уко́чуємся
2 особа уко́чуєшся уко́чуєтеся, уко́чуєтесь
3 особа уко́чується уко́чуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
уко́чуючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. уко́чувався, уко́чувавсь уко́чувалися, уко́чувались
жін. р. уко́чувалася, уко́чувалась
сер. р. уко́чувалося, уко́чувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
уко́чувавшись

Словник синонімів

В’ЇЖДЖА́ТИ[УЇЖДЖА́ТИ] (їдучи, потрапляти в межі, всередину чогось),В’ЇЗДИ́ТИ[УЇЗДИ́ТИ], ЗАЇЖДЖА́ТИ, ЗАЇЗДИ́ТИ, ВКО́ЧУВАТИ[УКО́ЧУВАТИ]розм.,ВКО́ЧУВАТИСЯ[УКО́ЧУВАТИСЯ]розм.; ВЛІТА́ТИ, ВСКА́КУВАТИ[УСКА́КУВАТИ] (швидко). - Док.: в’ї́хати[уї́хати], заї́хати, вкоти́ти[укоти́ти], вкоти́тися[укоти́тися], влеті́ти, вско́чити[уско́чити]. У двір в’їжджала ціла валка карет (І. Нечуй-Левицький); Коні були добрі, і за годину загін в’їхав у мовчазний зимовий ліс (О. Донченко); В село в’їздили [партизани] з піснями (Ю. Яновський); Коли це ворота рип: заїжджають до двору черкеси в шапках (Григорій Тютюнник); Залізна брама стояла широко отворена, і віз за возом заїздив на подвір’я (О. Кобилянська); Коли Гарецький вкотив на подвір’я Огієвських, Таїсія Федорівна.. не впізнала, хто завітав до них (П. Кочура); Потім віз м’яко вкотився на подвір’я, зафоркали коні, загриміли двері (М. Стельмах); На повній швидкості автомобілі влітають у Чаплинку (О. Гончар); Ізяслав ускочив у Київ, увірвався слідом за товарами Долгорукого, які везли на поживність киянам (П. Загребельний).