укочений 2 значення
-1-
дієприкметник
(вирівняний; з гладкою поверхнею)
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | уко́чений | уко́чена | уко́чене | уко́чені |
| родовий | уко́ченого | уко́ченої | уко́ченого | уко́чених |
| давальний | уко́ченому | уко́ченій | уко́ченому | уко́ченим |
| знахідний | уко́чений | уко́чену | уко́чене | уко́чені |
| орудний | уко́ченим | уко́ченою | уко́ченим | уко́ченими |
| місцевий | на/в уко́ченому, уко́ченім | на/в уко́ченій | на/в уко́ченому, уко́ченім | на/в уко́чених |
Словник синонімів
-2-
дієприкметник
(просунутий в середину чогось)
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | уко́чений | уко́чена | уко́чене | уко́чені |
| родовий | уко́ченого | уко́ченої | уко́ченого | уко́чених |
| давальний | уко́ченому | уко́ченій | уко́ченому | уко́ченим |
| знахідний | уко́чений | уко́чену | уко́чене | уко́чені |
| орудний | уко́ченим | уко́ченою | уко́ченим | уко́ченими |
| місцевий | на/в уко́ченому, уко́ченім | на/в уко́ченій | на/в уко́ченому, уко́ченім | на/в уко́чених |
Словник синонімів
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | уко́чений | уко́чена | уко́чене | уко́чені |
| родовий | уко́ченого | уко́ченої | уко́ченого | уко́чених |
| давальний | уко́ченому | уко́ченій | уко́ченому | уко́ченим |
| знахідний | уко́чений | уко́чену | уко́чене | уко́чені |
| орудний | уко́ченим | уко́ченою | уко́ченим | уко́ченими |
| місцевий | на/в уко́ченому, уко́ченім | на/в уко́ченій | на/в уко́ченому, уко́ченім | на/в уко́чених |