укохатися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | укоха́тися, укоха́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | укоха́ймося, укоха́ймось | |
| 2 особа | укоха́йся, укоха́йсь | укоха́йтеся, укоха́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | укоха́юся, укоха́юсь | укоха́ємося, укоха́ємось, укоха́ємся |
| 2 особа | укоха́єшся | укоха́єтеся, укоха́єтесь |
| 3 особа | укоха́ється | укоха́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | укоха́вся, укоха́всь | укоха́лися, укоха́лись |
| жін.р. | укоха́лася, укоха́лась | |
| сер.р. | укоха́лося, укоха́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| укоха́вшись | ||