-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | уко́ханець | уко́ханці |
родовий | уко́ханця | уко́ханців |
давальний | уко́ханцеві, уко́ханцю | уко́ханцям |
знахідний | уко́ханця | уко́ханців |
орудний | уко́ханцем | уко́ханцями |
місцевий | на/в уко́ханцеві, уко́ханці, уко́ханцю | на/в уко́ханцях |
кличний | уко́ханцю | уко́ханці |
Словник синонімів
УЛЮ́БЛЕНЕЦЬ (той, кого дуже люблять, цінують), ЛЮБИ́МЕЦЬ, УКО́ХАНЕЦЬ, ОБРА́НЕЦЬ поет., УЛЮ́БЛЕНИК рідше, ЛЮ́БЛЕНЕЦЬ рідше, ВИБРА́НЕЦЬ рідше; ФАВОРИ́Т (улюбленець знатної особи; спорт. - кращий спортсмен, улюбленець публіки); ПРОТЕЖЕ́ книжн. (особа, яку люблять і якій допомагають в службовій кар’єрі тощо); ЛЮБИ́МЧИК розм. (той, кого дуже люблять, виділяють на шкоду іншим). Юнга.. став улюбленцем маленької моряцької родини (М. Трублаїні); Я, врадуваний такою несподіваною стрічею, поставив колишньому любимцеві нараз кілька питань (О. Кобилянська); Данилко поклав його [жайворонка з тіста] перед себе на парті і, пишучи у зошит, одно милувався із свого укоханця (Ю. Яновський); Співа тую пісню дружині дружина, - Те знає і тішиться музин обранець (Леся Українка); - Ну, не заподіє мені король лиха, - крикнув Вишневецький.. - Я, мабуть, швидше випру самого короля з Польщі вкупі з його улюблеником Казановським (І. Нечуй-Левицький); І юні очі проводжають Крилатих любленців своїх (М. Рильський); Царський фаворит; Аутсайдери футбольних турнірів бувають іноді небезпечніші, ніж визнані фаворити (з газети); Він протеже пані судихи Могульської (І. Франко); Той осел та був любимчик шейхів (М. Коцюбинський). - Пор. песту́н.