укоськуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
(заспокоюватися, втихомирюватися) [розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | уко́ськуватися, уко́ськуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уко́ськуймося, уко́ськуймось | |
| 2 особа | уко́ськуйся, уко́ськуйсь | уко́ськуйтеся, уко́ськуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уко́ськуватимуся, уко́ськуватимусь | уко́ськуватимемося, уко́ськуватимемось, уко́ськуватимемся |
| 2 особа | уко́ськуватимешся | уко́ськуватиметеся, уко́ськуватиметесь |
| 3 особа | уко́ськуватиметься | уко́ськуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уко́ськуюся, уко́ськуюсь | уко́ськуємося, уко́ськуємось, уко́ськуємся |
| 2 особа | уко́ськуєшся | уко́ськуєтеся, уко́ськуєтесь |
| 3 особа | уко́ськується | уко́ськуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| уко́ськуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | уко́ськувався, уко́ськувавсь | уко́ськувалися, уко́ськувались |
| жін. р. | уко́ськувалася, уко́ськувалась | |
| сер. р. | уко́ськувалося, уко́ськувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| уко́ськувавшись | ||