укоськуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
(заспокоюватися, втихомирюватися) [розм.]
Словник відмінків
Інфінітив | уко́ськуватися, уко́ськуватись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | уко́ськуймося, уко́ськуймось | |
2 особа | уко́ськуйся, уко́ськуйсь | уко́ськуйтеся, уко́ськуйтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | уко́ськуватимуся, уко́ськуватимусь | уко́ськуватимемося, уко́ськуватимемось, уко́ськуватимемся |
2 особа | уко́ськуватимешся | уко́ськуватиметеся, уко́ськуватиметесь |
3 особа | уко́ськуватиметься | уко́ськуватимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | уко́ськуюся, уко́ськуюсь | уко́ськуємося, уко́ськуємось, уко́ськуємся |
2 особа | уко́ськуєшся | уко́ськуєтеся, уко́ськуєтесь |
3 особа | уко́ськується | уко́ськуються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
уко́ськуючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | уко́ськувався, уко́ськувавсь | уко́ськувалися, уко́ськувались |
жін. р. | уко́ськувалася, уко́ськувалась | |
сер. р. | уко́ськувалося, уко́ськувалось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
уко́ськувавшись |