-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив уко́ськувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   уко́ськуймо
2 особа уко́ськуй уко́ськуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уко́ськуватиму уко́ськуватимемо, уко́ськуватимем
2 особа уко́ськуватимеш уко́ськуватимете
3 особа уко́ськуватиме уко́ськуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа уко́ськую уко́ськуємо, уко́ськуєм
2 особа уко́ськуєш уко́ськуєте
3 особа уко́ськує уко́ськують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
уко́ськуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. уко́ськував уко́ськували
жін. р. уко́ськувала
сер. р. уко́ськувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
уко́ськуваний
Безособова форма
уко́ськувано
Дієприслівник
уко́ськувавши

Словник синонімів

ПРИБО́РКАТИ (підкорити своєму впливові, закликати до порядку якусь людину, перев. непокірну або небезпечну для інших), ПРИКРУТИ́ТИ, УГАМУВА́ТИ[ВГАМУВА́ТИ], УПОКО́РИТИ[ВПОКО́РИТИ], УКО́СЬКАТИ[ВКО́СЬКАТИ]розм., ОГО́ВТАТИ[ОБГО́ВТАТИ]розм., ЗАГНУЗДА́ТИрозм., СТРИНО́ЖИТИрозм., ПРИКОРОТИ́ТИдіал., УСКРОМИ́ТИдіал. - Недок.: прибо́ркувати, прикру́чувати, угамо́вувати[вгамо́вувати], упоко́рювати[впоко́рювати], уко́ськувати[вко́ськувати], ого́втувати[обго́втувати], гнузда́ти, загну́здувати, прикороча́ти[прикорота́ти]. Приборкавши [після шлюбу] набагато старшого Данила, Олена повеселішала, стала найбалакучішою в селі жінкою (Р. Андріяшик); - Він не людей прикрутив, а ледарів та отих шабашників, що в гарячу пору роботу кидають (В. Кучер); - Вгамувати таких язикатих, як ти, примусити тебе працювати без галасу, без сторонніх розмов - що ж у цьому поганого? (Ю. Шовкопляс); Він.. чимраз тяжчі невдачі і страти наводив на Германа, упокорював того товстенького, спокійного, мов муром обведеного багача (І. Франко); [Круста:] Які тепер нахабні плебеї стали. Розпустилась чернь. Пора б укоськати (Леся Українка); Савка вміє підійти до заробітчанина, зуміє стриножити його... (О. Гончар); - Може б, його як прикоротили або просто до криміналу замкнули (І. Франко); Він думав, мислив, умудрявся, ..Як Турна-ворога побити, Царя Латина ускромити (І. Котляревський).
ПРИБО́РКУВАТИ (підкоряти інстинкти тварини волі людини), ОГО́ВТУВАТИ[ОБГО́ВТУВАТИ] розм., УКО́СЬКУВАТИ[ВКО́СЬКУВАТИ]розм. - Док.: прибо́ркати, ого́втати[обго́втати], уко́ськати[вко́ськати]. Жайсак і Тайжан приборкували скакунів (З. Тулуб); Ярина гасала на коні, доки його не вкоськала (П. Панч). - Пор. 1. прируча́ти.