укорінюваний 1 значення
-1-
дієприкметник
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | укорі́нюваний | укорі́нювана | укорі́нюване | укорі́нювані |
| родовий | укорі́нюваного | укорі́нюваної | укорі́нюваного | укорі́нюваних |
| давальний | укорі́нюваному | укорі́нюваній | укорі́нюваному | укорі́нюваним |
| знахідний | укорі́нюваний | укорі́нювану | укорі́нюване | укорі́нювані |
| орудний | укорі́нюваним | укорі́нюваною | укорі́нюваним | укорі́нюваними |
| місцевий | на/в укорі́нюваному, укорі́нюванім | на/в укорі́нюваній | на/в укорі́нюваному, укорі́нюванім | на/в укорі́нюваних |