укорінений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний укорі́нений укорі́нена укорі́нене укорі́нені
родовий укорі́неного укорі́неної укорі́неного укорі́нених
давальний укорі́неному укорі́неній укорі́неному укорі́неним
знахідний укорі́нений укорі́нену укорі́нене укорі́нені
орудний укорі́неним укорі́неною укорі́неним укорі́неними
місцевий на/в укорі́неному, укорі́ненім на/в укорі́неній на/в укорі́неному, укорі́ненім на/в укорі́нених