укорочуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | укоро́чуватися, укоро́чуватись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | укоро́чуймося, укоро́чуймось | |
2 особа | укоро́чуйся, укоро́чуйсь | укоро́чуйтеся, укоро́чуйтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | укоро́чуватимуся, укоро́чуватимусь | укоро́чуватимемося, укоро́чуватимемось, укоро́чуватимемся |
2 особа | укоро́чуватимешся | укоро́чуватиметеся, укоро́чуватиметесь |
3 особа | укоро́чуватиметься | укоро́чуватимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | укоро́чуюся, укоро́чуюсь | укоро́чуємося, укоро́чуємось, укоро́чуємся |
2 особа | укоро́чуєшся | укоро́чуєтеся, укоро́чуєтесь |
3 особа | укоро́чується | укоро́чуються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
укоро́чуючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | укоро́чувався, укоро́чувавсь | укоро́чувалися, укоро́чувались |
жін. р. | укоро́чувалася, укоро́чувалась | |
сер. р. | укоро́чувалося, укоро́чувалось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
укоро́чувавшись |