укорочуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | укоро́чуватися, укоро́чуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | укоро́чуймося, укоро́чуймось | |
| 2 особа | укоро́чуйся, укоро́чуйсь | укоро́чуйтеся, укоро́чуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | укоро́чуватимуся, укоро́чуватимусь | укоро́чуватимемося, укоро́чуватимемось, укоро́чуватимемся |
| 2 особа | укоро́чуватимешся | укоро́чуватиметеся, укоро́чуватиметесь |
| 3 особа | укоро́чуватиметься | укоро́чуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | укоро́чуюся, укоро́чуюсь | укоро́чуємося, укоро́чуємось, укоро́чуємся |
| 2 особа | укоро́чуєшся | укоро́чуєтеся, укоро́чуєтесь |
| 3 особа | укоро́чується | укоро́чуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| укоро́чуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | укоро́чувався, укоро́чувавсь | укоро́чувалися, укоро́чувались |
| жін. р. | укоро́чувалася, укоро́чувалась | |
| сер. р. | укоро́чувалося, укоро́чувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| укоро́чувавшись | ||