укорочати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | укороча́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | укороча́ймо | |
| 2 особа | укороча́й | укороча́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | укороча́тиму | укороча́тимемо, укороча́тимем |
| 2 особа | укороча́тимеш | укороча́тимете |
| 3 особа | укороча́тиме | укороча́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | укороча́ю | укороча́ємо, укороча́єм |
| 2 особа | укороча́єш | укороча́єте |
| 3 особа | укороча́є | укороча́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| укороча́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | укороча́в | укороча́ли |
| жін. р. | укороча́ла | |
| сер. р. | укороча́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| укороча́вши | ||