укопаний 2 значення

-1-
дієприкметник
(виритий)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний уко́паний уко́пана уко́пане уко́пані
родовий уко́паного уко́паної уко́паного уко́паних
давальний уко́паному уко́паній уко́паному уко́паним
знахідний уко́паний, уко́паного уко́пану уко́пане уко́пані, уко́паних
орудний уко́паним уко́паною уко́паним уко́паними
місцевий на/в уко́паному, уко́панім на/в уко́паній на/в уко́паному, уко́панім на/в уко́паних
-2-
дієприкметник
(закріплений у заглибленні)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний уко́паний уко́пана уко́пане уко́пані
родовий уко́паного уко́паної уко́паного уко́паних
давальний уко́паному уко́паній уко́паному уко́паним
знахідний уко́паний, уко́паного уко́пану уко́пане уко́пані, уко́паних
орудний уко́паним уко́паною уко́паним уко́паними
місцевий на/в уко́паному, уко́панім на/в уко́паній на/в уко́паному, уко́панім на/в уко́паних

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний уко́паний уко́пана уко́пане уко́пані
родовий уко́паного уко́паної уко́паного уко́паних
давальний уко́паному уко́паній уко́паному уко́паним
знахідний уко́паний, уко́паного уко́пану уко́пане уко́пані, уко́паних
орудний уко́паним уко́паною уко́паним уко́паними
місцевий на/в уко́паному, уко́панім на/в уко́паній на/в уко́паному, уко́панім на/в уко́паних

Словник фразеологізмів

як (мов, нена́че і т. ін.) уко́паний, зі сл. стоя́ти, става́ти і под. Нерухомо, непорушно, застигши на місці. — Здрастуй! — скочивши навперейми Галі, привітався він [Власов] і, зиркнувши на її іскристі очі, став як укопаний (Панас Мирний); Дівчина собі стоїть, Неначе вкопана (Т. Шевченко). як повко́пувані (про багатьох). Діти стояли, як повкопувані; ще Антосьо не так, а що той, то як стовп — щоб поворухнувся! (А. Свидницький). як у зе́млю вко́паний. Катерина не привітала його, не кинулась, як завжди, йому назустріч, стоїть, як у землю вкопана (О. Стороженко).