ПРИГОЩА́ТИСЯ[ПРИГО́ЩУВАТИСЯ] (споживати те, чим частують, при зустрічі, в гостях і т. ін.), ЧАСТУВА́ТИСЯ, УГОЩА́ТИСЯ[ВГОЩА́ТИСЯ]розм., ГОСТИ́ТИСЯрозм., ПРИЗВОЛЯ́ТИСЯрозм., ПРИЧАЩА́ТИСЯжарт., ПО́ШТУВАТИСЯдіал.; ГОСТЮВА́ТИСЯдіал.; МОГОРИЧУВА́ТИ (пити могорич). - Док.: пригости́тися, почастува́тися, угости́тися[вгости́тися], призво́литися, причасти́тися, попо́штуватися, уконтентува́тися[вконтентува́тися]заст.помогоричити, помогоричува́ти. Хоч я і був ситий, пообідав у студентській їдальні, але мусив пригощатись материними гостинцями (Є. Гуцало); - З Новим роком, панове товариство! - проголосив він, взявши свого келиха й піднесши його догори, - прошу частуватися (О. Досвітній); Серед тих, що вгощалися динями, особливим апетитом відзначався здоровий кругловидий паруб’яга (О. Гончар); Коваль горівки, хліба вніс, їдять, гостяться... (І. Франко); Господиня, немолода жінка, мовчки подавала на стіл страву, іноді тільки припрохуючи гостей призволятись (Б. Грінченко); Рятував мене од них [мишей] рудий мордатий кіт з порваними вухами, причащаючись за це молоком з мого глечика (Л. Первомайський); - А ви, Денисе Степановичу, поштуйтесь (Д. Бедзик); Був один пан у гостях і добре там гостювався, їв усякі страви і пив усякі вина (збірник "Україна сміється").