укомпонований 1 значення
-1-
дієприкметник
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | укомпоно́ваний | укомпоно́вана | укомпоно́ване | укомпоно́вані |
| родовий | укомпоно́ваного | укомпоно́ваної | укомпоно́ваного | укомпоно́ваних |
| давальний | укомпоно́ваному | укомпоно́ваній | укомпоно́ваному | укомпоно́ваним |
| знахідний | укомпоно́ваний, укомпоно́ваного | укомпоно́вану | укомпоно́ване | укомпоно́вані, укомпоно́ваних |
| орудний | укомпоно́ваним | укомпоно́ваною | укомпоно́ваним | укомпоно́ваними |
| місцевий | на/в укомпоно́ваному, укомпоно́ванім | на/в укомпоно́ваній | на/в укомпоно́ваному, укомпоно́ванім | на/в укомпоно́ваних |