укомплектуватися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив укомплектува́тися, укомплектува́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа укомплекту́ється укомплекту́ються
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. укомплектува́вся, укомплектува́всь укомплектува́лися, укомплектува́лись
жін.р. укомплектува́лася, укомплектува́лась
сер.р. укомплектува́лося, укомплектува́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
укомплектува́вшись