укомплектуватися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | укомплектува́тися, укомплектува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | укомплекту́ється | укомплекту́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | укомплектува́вся, укомплектува́всь | укомплектува́лися, укомплектува́лись |
| жін.р. | укомплектува́лася, укомплектува́лась | |
| сер.р. | укомплектува́лося, укомплектува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| укомплектува́вшись | ||