укомплектувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | укомплектува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | укомплекту́ймо | |
| 2 особа | укомплекту́й | укомплекту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | укомплекту́ю | укомплекту́ємо, укомплекту́єм |
| 2 особа | укомплекту́єш | укомплекту́єте |
| 3 особа | укомплекту́є | укомплекту́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | укомплектува́в | укомплектува́ли |
| жін.р. | укомплектува́ла | |
| сер.р. | укомплектува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| укомплекто́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| укомплекто́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| укомплектува́вши | ||