-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив укомплектува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   укомплекту́ймо
2 особа укомплекту́й укомплекту́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа укомплекту́ю укомплекту́ємо, укомплекту́єм
2 особа укомплекту́єш укомплекту́єте
3 особа укомплекту́є укомплекту́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. укомплектува́в укомплектува́ли
жін.р. укомплектува́ла
сер.р. укомплектува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
укомплекто́ваний
Безособова форма
укомплекто́вано
Дієприслівник
укомплектува́вши

Словник синонімів

НАБИРА́ТИ (збирати потрібну кількість людей для чого-небудь, куди-небудь); ВЕРБУВА́ТИ, ЗАВЕРБО́ВУВАТИ, РЕКРУТУВА́ТИкнижн. (про учасників, працівників чого-небудь - за допомогою заохочень, умовлянь, обіцянок тощо); КОМПЛЕКТУВА́ТИ (щодо організацій); УКОМПЛЕКТО́ВУВАТИ (забезпечувати повний комплект працівників особового складу). - Док.: набра́ти, завербува́ти, навербува́ти, рекрутува́ти, укомплектува́ти, скомплектува́ти. Набирати на курси; Набирати групу; Старости молодого князя вербували у військо гулячих убогих шляхтичів (І. Нечуй-Левицький); Буваючи часто в Ясені, Олекса нав’язав тепер більше зносин із ясенівцями, отже, рекрутував хлопців звідти (Г. Хоткевич); Комплектувати бригаду; Укомплектовувати полк. - Пор. 1. призива́ти.