укомплектовувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | укомплекто́вувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | укомплекто́вуймо | |
| 2 особа | укомплекто́вуй | укомплекто́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | укомплекто́вуватиму | укомплекто́вуватимемо, укомплекто́вуватимем |
| 2 особа | укомплекто́вуватимеш | укомплекто́вуватимете |
| 3 особа | укомплекто́вуватиме | укомплекто́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | укомплекто́вую | укомплекто́вуємо, укомплекто́вуєм |
| 2 особа | укомплекто́вуєш | укомплекто́вуєте |
| 3 особа | укомплекто́вує | укомплекто́вують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| укомплекто́вуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | укомплекто́вував | укомплекто́вували |
| жін. р. | укомплекто́вувала | |
| сер. р. | укомплекто́вувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| укомплекто́вувавши | ||