укомплектований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний укомплекто́ваний укомплекто́вана укомплекто́ване укомплекто́вані
родовий укомплекто́ваного укомплекто́ваної укомплекто́ваного укомплекто́ваних
давальний укомплекто́ваному укомплекто́ваній укомплекто́ваному укомплекто́ваним
знахідний укомплекто́ваний, укомплекто́ваного укомплекто́вану укомплекто́ване укомплекто́вані, укомплекто́ваних
орудний укомплекто́ваним укомплекто́ваною укомплекто́ваним укомплекто́ваними
місцевий на/в укомплекто́ваному, укомплекто́ванім на/в укомплекто́ваній на/в укомплекто́ваному, укомплекто́ванім на/в укомплекто́ваних

Словник синонімів

ПО́ВНИЙ (який складається з усього необхідного, має належну кількість когось, чогось), УКОМПЛЕКТО́ВАНИЙ, КОМПЛЕ́КТНИЙперев. спец.В одній хвилі з гори Львова відірвалася брила піску й на тому місці появилася постать лицаря при повній зброї (І. Крип’якевич); Повне зібрання творів; Напередодні визвольного походу Марко.. прийняв укомплектовану військову частину (С. Чорнобривець); Комплектне устаткування.