уколюватися 2 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
(уколювати себе чимось гострим)
Словник відмінків
| Інфінітив | уко́люватися, уко́люватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уко́люймося, уко́люймось | |
| 2 особа | уко́люйся, уко́люйсь | уко́люйтеся, уко́люйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уко́люватимуся, уко́люватимусь | уко́люватимемося, уко́люватимемось, уко́люватимемся |
| 2 особа | уко́люватимешся | уко́люватиметеся, уко́люватиметесь |
| 3 особа | уко́люватиметься | уко́люватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уко́лююся, уко́лююсь | уко́люємося, уко́люємось, уко́люємся |
| 2 особа | уко́люєшся | уко́люєтеся, уко́люєтесь |
| 3 особа | уко́люється | уко́люються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| уко́люючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | уко́лювався, уко́лювавсь | уко́лювалися, уко́лювались |
| жін. р. | уко́лювалася, уко́лювалась | |
| сер. р. | уко́лювалося, уко́лювалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| уко́лювавшись | ||
-2-
дієслово недоконаного виду
(встромлятися)
Словник відмінків
| Інфінітив | уко́люватися, уко́люватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уко́люймося, уко́люймось | |
| 2 особа | уко́люйся, уко́люйсь | уко́люйтеся, уко́люйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уко́люватимуся, уко́люватимусь | уко́люватимемося, уко́люватимемось, уко́люватимемся |
| 2 особа | уко́люватимешся | уко́люватиметеся, уко́люватиметесь |
| 3 особа | уко́люватиметься | уко́люватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уко́лююся, уко́лююсь | уко́люємося, уко́люємось, уко́люємся |
| 2 особа | уко́люєшся | уко́люєтеся, уко́люєтесь |
| 3 особа | уко́люється | уко́люються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| уко́люючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | уко́лювався, уко́лювавсь | уко́лювалися, уко́лювались |
| жін. р. | уко́лювалася, уко́лювалась | |
| сер. р. | уко́лювалося, уко́лювалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| уко́лювавшись | ||
Словник відмінків
| Інфінітив | уко́люватися, уко́люватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уко́люймося, уко́люймось | |
| 2 особа | уко́люйся, уко́люйсь | уко́люйтеся, уко́люйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уко́люватимуся, уко́люватимусь | уко́люватимемося, уко́люватимемось, уко́люватимемся |
| 2 особа | уко́люватимешся | уко́люватиметеся, уко́люватиметесь |
| 3 особа | уко́люватиметься | уко́люватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уко́лююся, уко́лююсь | уко́люємося, уко́люємось, уко́люємся |
| 2 особа | уко́люєшся | уко́люєтеся, уко́люєтесь |
| 3 особа | уко́люється | уко́люються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| уко́люючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | уко́лювався, уко́лювавсь | уко́лювалися, уко́лювались |
| жін. р. | уко́лювалася, уко́лювалась | |
| сер. р. | уко́лювалося, уко́лювалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| уко́лювавшись | ||