укольнути 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив укольну́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   укольні́мо, укольні́м
2 особа укольни́ укольні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа укольну́ укольнемо́, укольне́м
2 особа укольне́ш укольнете́
3 особа укольне́ укольну́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. укольну́в укольну́ли
жін.р. укольну́ла
сер.р. укольну́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
укольну́вши