уколупувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив уколу́пувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   уколу́пуймо
2 особа уколу́пуй уколу́пуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уколу́пуватиму уколу́пуватимемо, уколу́пуватимем
2 особа уколу́пуватимеш уколу́пуватимете
3 особа уколу́пуватиме уколу́пуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа уколу́пую уколу́пуємо, уколу́пуєм
2 особа уколу́пуєш уколу́пуєте
3 особа уколу́пує уколу́пують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
уколу́пуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. уколу́пував уколу́пували
жін. р. уколу́пувала
сер. р. уколу́пувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
уколу́пувавши