уколупнути 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив уколупну́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   уколупні́мо, уколупні́м
2 особа уколупни́ уколупні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уколупну́ уколупнемо́, уколупне́м
2 особа уколупне́ш уколупнете́
3 особа уколупне́ уколупну́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. уколупну́в уколупну́ли
жін.р. уколупну́ла
сер.р. уколупну́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
уколупну́вши