уколотися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | уколо́тися, уколо́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | уколі́мося, уколі́мось, уколі́мся | |
2 особа | уколи́ся, уколи́сь | уколі́ться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | уколю́ся, уколю́сь | уко́лемося, уко́лемось, уко́лемся |
2 особа | уко́лешся | уко́летеся, уко́летесь |
3 особа | уко́леться | уко́лються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | уколо́вся, уколо́всь | уколо́лися, уколо́лись |
жін.р. | уколо́лася, уколо́лась | |
сер.р. | уколо́лося, уколо́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
уколо́вшись |