уколотися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | уколо́тися, уколо́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уколі́мося, уколі́мось, уколі́мся | |
| 2 особа | уколи́ся, уколи́сь | уколі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уколю́ся, уколю́сь | уко́лемося, уко́лемось, уко́лемся |
| 2 особа | уко́лешся | уко́летеся, уко́летесь |
| 3 особа | уко́леться | уко́лються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | уколо́вся, уколо́всь | уколо́лися, уколо́лись |
| жін.р. | уколо́лася, уколо́лась | |
| сер.р. | уколо́лося, уколо́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| уколо́вшись | ||