уколотий 2 значення

-1-
дієприкметник
(поранений)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний уко́лотий уко́лота уко́лоте уко́лоті
родовий уко́лотого уко́лотої уко́лотого уко́лотих
давальний уко́лотому уко́лотій уко́лотому уко́лотим
знахідний уко́лотий, уко́лотого уко́лоту уко́лоте уко́лоті, уко́лотих
орудний уко́лотим уко́лотою уко́лотим уко́лотими
місцевий на/в уко́лотому, уко́лотім на/в уко́лотій на/в уко́лотому, уко́лотім на/в уко́лотих
-2-
дієприкметник
(встромлений)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний уко́лотий уко́лота уко́лоте уко́лоті
родовий уко́лотого уко́лотої уко́лотого уко́лотих
давальний уко́лотому уко́лотій уко́лотому уко́лотим
знахідний уко́лотий, уко́лотого уко́лоту уко́лоте уко́лоті, уко́лотих
орудний уко́лотим уко́лотою уко́лотим уко́лотими
місцевий на/в уко́лотому, уко́лотім на/в уко́лотій на/в уко́лотому, уко́лотім на/в уко́лотих

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний уко́лотий уко́лота уко́лоте уко́лоті
родовий уко́лотого уко́лотої уко́лотого уко́лотих
давальний уко́лотому уко́лотій уко́лотому уко́лотим
знахідний уко́лотий, уко́лотого уко́лоту уко́лоте уко́лоті, уко́лотих
орудний уко́лотим уко́лотою уко́лотим уко́лотими
місцевий на/в уко́лотому, уко́лотім на/в уко́лотій на/в уко́лотому, уко́лотім на/в уко́лотих