-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив уколи́сувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   уколи́суймо
2 особа уколи́суй уколи́суйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уколи́суватиму уколи́суватимемо, уколи́суватимем
2 особа уколи́суватимеш уколи́суватимете
3 особа уколи́суватиме уколи́суватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа уколи́сую уколи́суємо, уколи́суєм
2 особа уколи́суєш уколи́суєте
3 особа уколи́сує уколи́сують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
уколи́суючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. уколи́сував уколи́сували
жін. р. уколи́сувала
сер. р. уколи́сувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
уколи́суваний
Безособова форма
уколи́сувано
Дієприслівник
уколи́сувавши

Словник синонімів

ЗАКОЛИ́СУВАТИ (колишучи, присипляти - дитину), ЗАКОЛИ́ХУВАТИ, ПРИКОЛИ́СУВАТИ, ПРИКОЛИ́ХУВАТИ, УКОЛИ́СУВАТИ[ВКОЛИ́СУВАТИ]. - Док.: заколиса́ти, заколиха́ти, приколиса́ти, приколиха́ти, уколиса́ти[вколиса́ти]. Жінка в хустині схопила Орисю на руки і почала її заколисувати, як маленьку, хоча Орисі йшов уже п’ятий рік (О. Іваненко); Мати над колискою. Погодувала вже, стала заколихувати, "котка" стиха співаючи (А. Головко); Скрутився [Віталій] клубочком, зіщулився, схилився їй на руки, і ласка до нього росте, і це почуття до нього гріє і її саму. Якби ж можна отак, щоб приколихати його, а прокинеться - вже ночі нема (О. Гончар). - Пор. 1. присипля́ти.
ПРИСИПЛЯ́ТИ[ПРИСИПА́ТИрідше] (викликати сон у когось, примушувати спати когось), УСИПЛЯ́ТИ[ВСИПЛЯ́ТИ]розм.;УКОЛИ́СУВАТИ[ВКОЛИ́СУВАТИ], ПРИКОЛИ́СУВАТИ, ПРИКОЛИХУВАТИ (перев. колишучи). - Док.: приспа́ти, усипи́ти[всипи́ти], уколиса́ти[вколиса́ти], приколиса́ти, приколихати. - Не спиться? - Олена стала біля мене з відрами. - Нема кому приспати, Олено (Р. Андріяшик); [Столяренко:] Хвора пригнічена. У таких випадках треба створювати середовище, яке збуджувало б, а не усипляло її (С. Голованівський); Й досі вколисує рабиня Альме своїх маляток, лякаючи їх ім’ям Сагайдачного (З. Тулуб); Жінка в хустині схопила Орисю на руки й почала її заколисувати, як маленьку (О. Іваненко); - Це, мабуть, той, що по радіо Тоню вітав, - приколисуючи дитину, сказала Корнієва молодиця (О. Гончар). - Пор. заколи́сувати.